Неймовірна подія в Каланчацькій бібліотеці !
1 квітня 2017 р
Очевидне - неймовірне !
В Каланчацькій бібліотеці відбулася подія, яка ще довго буде хвилювати найбільш розумні голови країни та світу… Будуть шукати пояснення не одне покоління науковців…
Хочете – вірте, хочете – ні ! Але це було насправді, є вагомі докази !
Але, все по-порядку, цього весняного дня ніхто не чекав несподіванок. Вранці, як завжди працівники Каланчацької бібліотеки прийшли на роботу й були налаштовані на робочий лад… Директор бібліотечної системи теж пішла до свого робочого кабінету. Й тут сталося неймовірне! На очах майже всього колективу край здивованих колег Надія Василівна розчинилася в повітрі. Ніхто й не згледівся, як це відбулося. Ніхто не міг дати пояснення, що сталося. Її немає, мобільні телефони поза зоною досяжності – а секунду назад була поряд жива й здорова!
Що роботи, де шукати директора? Чи телефонувати високому керівництву, МНС чи в поліцію ?
Порадившись всім колективом – вирішили зателефонувати Голові Каланчацької об’єднаної територіальної громади, у власності якої знаходиться бібліотечна система. Голова нашвидкуруч зібрав позачергову сесію й виконком з питання «Надзвичайна ситуація в громаді: шляхи вирішення». Депутатський корпус ОТГ та виконавчі органи громади дещо схвилювалися, адже таких випадків в місцевій громаді ще не було…
В той же час заступник директора ЦБС від імені колективу центральної бібліотеки подзвонив до Херсонських обласних бібліотек, управління культури і туризму Херсонської облдержадміністрації, колегам з інших районів та областей країни … Але все марно… Дехто запропонував, на всяк випадок, за віночком збігати…
Але поточна робота, відвідувачі…
Й ось, десь надвечір, приблизно о 16.45 різко змінилася погода, з похмурої – стало ясно, тепло й в небі яскрава зірочка засвітилася й, раптом, веселка, хоча дощиком й не пахло. Всі здивувалися...
Що це ? А в кабінеті директора, як ні в чому не бувало сиділа Надія Василівна за своїм робочим столом й щось писала, тільки чомусь в іншій одежі та й кабінет дещо змінився... А зміну одежі директор пояснила іншим виміром часу в тій галактиці, де вона побувала.
Миттєво чутки рознеслися залами бібліотеки й неймовірно швидко всі позбігалися, цікаво ж знати що відбулося.
А Надія Василівна розмовляє якоюсь чужоземною мовою. Якось незвично поводиться, розводить руками неприродно, навіть чхає та посміхається якось незвичайно та ще раз за разом поглядає у вікно…
Що робити? Виглянувши у вікно, майже всі остовпіли… Біля бібліотеки стоїть…справжня Тарілка інопланетян, про яку колись чули чи бачили колись по телевізору, а тут – справжня. На ній великий напис «Земля Каланчак – Ялмез Качналак НАДІЯ» і маленькими літерами нижче «Йончянос Иметсис». Бібліотекарі ледь дар мови не втратили.
Що це означає, що директор літала до іншої планети та повернулася у рідний Каланчак протягом одного робочого дня ? Та ще й обзавелася особистим транспортним засобом – не абияким, а інопланетною тарілкою ! Неймовірно !
Попивши водички, прийшовши до тями, заспокоївшись від хвилювання, бібліотекарі пішли розглядати справжню інопланетну машину. Допитливі підійшли близенько до чудо-машини, а вразливіші залишилися чекати осторонь…
Зблизька, вона виявилася неймовірно гарною, з якогось незвичного металу, дещо схожого на наш алюміній, але зовсім іншого, адже він виблискував різнокольоровими іскорками, які постійно мінялися кольорами й місцем виблискування.
Вирішили зазирнути у середину тарілки. Тільки-но підійшли близенько до так-званих дверцят – вони самі миттєво відчинилися, а там… А що ж там всередині ? А там – море книжок ! Та всі такі незвичайні, яскраві, дивовижні, яких ніколи не бачили. А як взяти їх до рук – самі гортаються сторінка за сторінкою, начебто знають, що вже її переглянув чи прочитав… Літери самі-собою збільшуються чи зменшуються, як тільки подумав про це, а картинки чи фотографії зникають, як тільки їх переглянув.
О, чудо ! Такого Каланчацькі бібліотекарі ще не бачили, а напевно, не тільки каланчацькі !
А Надія Василівна доторкнувшись обома долонями до книжок, зразу ж почала говорити нашою українською мовою, розповіла, що побувала в бібліотеці майбутнього та привезла звідти книжки та технічне обладнання щоб прискорити розвиток бібліотечної справи.
Тільки-но вона це сказала, всі книжки, а їх напевно, близько мільйону примірників, миттєво перелетіли до бібліотеки, а в салоні з’явилося якесь неймовірно цікаве технічне обладнання. Тільки до нього наблизишся та подумки забажаєш побачити, як воно працює, зразу ж воно починає показувати свої технічні можливості: сканує, ксерокопіює в форматі 3 Д, й навіть, 5 Д, фотографує, передає репортажі на будь - яку відстань, навіть за кордон та інші планети й не тільки сонячної системи. А техніка сама себе лагодить та усуває недоліки в невірних запитах та завданнях.
«Це взагалі для нас чудо-подарунки!» - сказала Надія Василівна. «Й це подарунки нам за зразкову роботу!» - уточнила вона.
А ще в салоні тарілки виявилося щось таке, що взагалі не піддається поясненню. Це роботи-бібліотекарі майбутнього! «Для чого, хиба ми не справляємося з покладеною на нас роботою?» - спитали колеги. «Ні, ви добре виконуєте свою роботу, роботи для того, щоб звільнити бібліотекарів від книжкової пилюки, яка дуже шкодить нашому здоров'ю, адже книжка – чим старіша – тим цінніша». Роботи – вони в собі тримають в пам'яті інформацію усього усього книжкового фонду бібліотек, вони також обслуговуватимуть жителів малих сіл, де немає стаціонарних бібліотек.
А чудо-техніка - тарілка служитиме нам замість бібліобусу – курсуватиме між центральною бібліотекою та філіями – перевозитиме книжки, виконуватиме всілякі інформаційні замовлення жителів громади …
А ще бухгалтер бідкається, як поставити на облік цей багатомільйонний скарб, адже ніяких супровідних документів немає та й приблизну вартість неможливо встановити - в інтернеті таких книжок та обладнання ще немає.
Отака неймовірна подія відбулася в Каланчацькій бібліотеці днями, а саме першого квітня 2017 року !
Завітайте до нашої книгозбірні – все побачите на власні очі ! Ласкаво просимо !
