«Світ, де немає людини»
Чорнобиль - це не просто назва міста, це цілий всесвіт відділений від нас. Символ горя, страждань, розорених людських осель. Це новий відлік часу, який був спровокований страшним вибухом над 4-м реактором Чорнобильської атомної електростанції, у ніч з 25 на 26 квітня 1986 року.
Все сталось швидко, відразу ж почали прибувати спеціалісти-ядерники та пожежні. У небезпечній зоні вони працювали позмінно. Ті, хто набирав максимально небезпечну зону радіації поверталися додому, а на їх місце приїздили інші.
От тільки спочатку ніхто не повідомляв наскільки небезпечне радіаційне зараження. Перш за все потрібно було загасити пожежу, аби вогонь не охопив інші енергоблоки. Бо якщо б це сталося, катастрофа була б всесвітньою. Люди йшли та дивились в очі самій смерті, не всі вийшли живими, а ті хто вижив, назавжди будуть відчувати як по венах тече отрута, яка так повільно їх вбиває.
14 грудня, ми вшановуємо ліквідаторів АЕС, тих людей які з самого початку і до кінця стояли на варті наших життів. З цієї нагоди у малій залі Головного будинку культури відбувся захід. Зі словами вдячності до присутніх звернулись перший заступник Каланчацького селищного голови Андрій Лабушний, голова районної ради Ігор Замма та перший заступник голови райдержадміністрації Анатолій Віремейчик. Вони висловили щиру дяку за героїзм та мужність, побажали міцного здоров'я, невичерпної енергії, сімейного добробуту, миру та злагоди. Згадали наших односельців, які також доклали зусиль, задля подолання наслідків цієї трагедії.
Сьогодні, не було пишного концерту, але захід змусив кожного згадати та пропустити через себе біль, яку оберігає Чорнобиль. Для нас він ніколи не стане минулим. Ще довго Україну в світі знатимуть як країну, в якій сталася жахлива техногенна катастрофа, яка торкнулася сотень тисяч українців - ліквідаторів, переселенців, дітей та дорослих.
Саме завдяки ліквідаторам, ми сьогодні можемо з згадувати про ті події. Без самовідданого героїзму тих мужніх людей, наслідки могли б бути набагато гірші. І невідомо, чи багато хто з вас, хто читає ці строки, зміг би сьогодні мати таке щастя - бути живим і насолоджуватися життям.
P.S. Нехай мирний атом служить на благо людства. Нехай ніколи не повториться ця сторінка історії.
Ще раз всім ліквідаторам щира подяка і шана.
