Для природи та майбутніх поколінь.
Колись наша річка Каланчак квітувала. Грецький історик Геродот, який особисто бував у нашій місцевості, описував Гіпакіріс(колишня назва річки) як повноводну, широку річку. Глибина якої на той час в нижній течії становила 5- 6 метрів, що давало змогу невеликим грецьким кораблям заходити в її фарватер. Зараз важко в це повірити, як і повірити в те, що колись ширина річки в межах селища досягала від 75 до 100 метрів.
Час нещадно йде далі і Гіпакіріс почав змінювати не тільки назву ай вигляд. Змілів, почав забруднюватись побутовими відходами. Рибний запас скоротився практично до 2-3 різновидностей (і це нам ще пощастило що карась, живуча риба, яка пристосувалась до таких складних умов існування).
Однією з причин занепаду річки стало непродумане будівництво дамби поперек її русла. А після останнього очищення екскаватором, закрились навіть природні ключі, що хоч якось підтримували її існування.
Питання очищення річки є актуальнішим не тільки з екологічної точки зору, а й задля естетичної насолоди мешканців селища. У свій час був знайдених механізмів відродження природного водоймища - трубопровід від Північно-Кримського каналу,який би «підживив» її води. Однак твердження та узгодження зайняли довгі роки, і тільки зараз цей тягомотний процес завершився.
Хочу зазначити, щоб змонтувати «сифон» з двох трубопроводів довжиною в 200 метрів від СКК до річки Каланчак, вистачило всього двох місяців. Однак «паперовий» етап зайняв 3 роки. Тільки сам проект довелося переробляти тричі внаслідок змін законодавства та вартості робіт. Але й на цьому не закінчилось, затверджувати його потрібно було в Києві, на що голова Каланчацької об'єднаної територіальної громади Володимир Зінчук витратив купу нервів, але все ж таки досяг поставленої мети.
Сьогодні будівництво повністю закінчилось, документи готові, залишилось дочекатись квітня, коли Північно-Кримський канал заповниться водою, щоб нарешті побачити як та відроджується річка.
Сподіваюсь, що після комплексного очищення, р.Каланчак стане придатною для плавання і рибного лову. А можливо на перспективу селищна рада на завезе трішки пісочку, і у нас буде маленький клаптик свого пляжу:), місце для сімейного відпочинку. А так як через селище пролягає дорога на с.Хорли, мальовничі місця можуть привабити не тільки наших жителів, а й транзитних туристів.
Дивимось в майбутнє! Віримо в розвиток!
