Каланчацька громада
Каланчацький район, Херсонська область

Ціна чужої війни

З кожним роком все далі й далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності та вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі.
Двадцять дев'ять років тому сотні сімей, родин, де підростали майбутні солдати, з полегшенням зітхнули. 15 лютого 1989 року останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез. Відтоді ця дата увійшла в новітню історію як День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.


Традиційно, цього дня у Головному будинку культури відбувся захід «Пам’ятаємо загиблих, шануємо живих». З промовою виступили перший заступник селищного голови Андрій Лабушний, перший заступник голови районної державної адміністрації Анатолій Віремейчик, голова районної ради Ігор Замма, голова районної спілки ветеранів Афганістану Віктор Самойлов та воїн – афганець Віктор Коваленко. Не можу зараз описати словами емоції які вирували в моїх душі під час виступів, я пропоную, вам, їх просто послухати (додаю відео виступів).

Що може бути гірше за сльози матерів, які так і не дочекалися своїх синів з кривавих обіймів війні? На заході була присутня Хмель Марія Степанівна, мати загиблого воїна – афганця Хмеля Ігоря Сергійовича (с. Новокиївка). В її очах було стільки суму, стільки болю, який не згас через 29 років, який не згасне ніколи. Крізь сльози вона подякувала всім присутнім за те, що пам'ятають її сина, пам'ятають всіх тих, хто навічно залишиться 20 – річними… Хвилиною мовчання вшанували всіх хто пішов від нас у небуття…а також відбулась церемонія покладання квітів до меморіалу загиблих воїнів у мікрорайоні «Преображенський».
Кажуть: солдатами не народжуються, солдатами — помирають. Як би різко це не звучало, та це цілковита правда.
Війна - найбезглуздіше, найсмертоносніше, найруйнівніше та найстрашніше, що могли придумати люди. Необхідно залишити в минулому такий спосіб боротьби за владу, залишити війну в історичних романах та кінокартинах, адже вона несе лише смерті, нестерпний біль, голод, втрати, гіркі сльози, страждання, тяжке горе, самотність.



« повернутися до списку новин