Ген знищення!
Шпальти інтернет — видань досить часто майорять заголовками про вандалізм. Читаючи їх мене огортає гнів та сором, за людей, які задля отримання чергової порції адреналіну готові нищити чужу працю та майно. Що це? Ген, який спонукає нищити? Чи бажання бути в злиднях?
Доки я не почала працювати в селищній раді, то й не підозрювала скільки шкоди роблять люди навмисно. Цей тиждень видався врожайним на вирвані з тротуару лавки та перевернені смітники. І якщо сміття, ще можна зібрати, то що робити з вирваною та закинутою на дерево лавкою в парку мікрорайону «Преображенський» та вщент зруйнованою на площі ім..Шевченка.?
Неймовірно шкода, що у деяких мешканців і досі немає розуміння того, що ми маємо берегти наше спільне майно. Адже роблячи подібні речі, ми забираємо у своїх же дітей, родичів, друзів та врешті-решт у самого себе можливість посидіти на лавці, скористатися урною для сміття та просто комфортно провести час.
Ми бажаємо щоб у нашому селищі створювались місця відпочинку. А натомість не бережемо навіть те, що маємо.
Р.S. Звичайно сьогодні вже все відремонтували! Але…можливо треба зробити лавки з бетону або колючого дроту?
