Каланчацька громада
Каланчацький район, Херсонська область

Безіменні та відомі герої, або Люди в історії.

Війна - смерть, вона не просто огортає людей в свої обіймами, вона вміло знищує згадки про їх історії життя! Після міцних обійм Другої світової війни, багато невідомих солдат спочивають на нашій землі та ми, нащадки воїнів визволителі, не втрачаємо надії на їх поверння хоча б на вічних обелісках слави.
02 листопада, завдяки пошуковцям краєзнавчого музею, селищному голові Зінчуку В. К., виконавчому комітету селищної ради, учасникам гуртка музейної справи Каланчацькоі школи №1 та їхньому керівнику Бучевській Л. М.,голові організації Організація ветеранів України Куюн Н. Д., і звичайно ж сім'ї Первозваних, ми залишили нащадкам ім’я ще одного героя-визволителя нашої рідної України від нацистських загарбників.
На центральному кладовищі Каланчака була безіменна могила солдата. Як розповіла мешканка селища Олена Леонідівна Олійник, за цією могилкою доглядала її бабуся Марія Андріївна Первозванна. Тому що там, біля дідуся Івана Герасимовича Первозваного, вона поховала хлопця, що квартирувався у неї. Звали його Василь Собченко. 


Так сталося, що Іван Первозваний загинув 2 лютого, а Василь Собченко помер від ран у шпіталі, де вона працювала, 21 лютого 1944 року. Вона їх так один біля одного й поховала, бо хлопчина був на кілька років старшим від її старшого сина. Доглядала за обома могилками з величезною турботою.
Пошуковці музею Віталій Заславець, Віктор Кравченко та Костянтин Антонюк за архівними даними, дізналися що Василь Максимович Собченко, вихованець Київського дитячого будинку пішов на фронт у 1941 році в 16 років. Мав чотири поранення. У березні 1943 року молодший лейтенант Василь Собченко, командир роти ПТР 6-ї гвардійської механізованої бригади був нагороджений орденом Червоної Зірки за бойові заслуги.
За час бойових дій Василь Максимович Собченко дослужився від рядового до старшого лейтенанта. Армія стала для нього домівкою. Бо ж у документах не вказано домашньої адреси, її не було. Після смерті у всіх записах значилося, що похоронений він у братській могилі №3 на центральному кладовищі села Каланчак. Але Марія Андріївна Первозванна поховала його поряд зі своїм чоловіком
Саме це рішення, через 75 років зіграло для нас вагому роль, подарувавши ім’я та історію життя ще одного героя-визволителя!



« повернутися до списку новин