ЧОРНОБИЛЬ НЕ МАЄ МИНУЛОГО ЧАСУ
Чи буває доля легкою? Мабуть, ні. Цьогоріч минає 33 роки після аварії на Чорнобильській АЕС. Сьогодні, ми вшановуємо людей які пережили таке, про що важко згадувати навіть через третину століття.. Люди які розуміючи ціну помилки у атомній енергетиці, не сховалися, не відгородилися, не закрили очі на все, а ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації. Вони – свідки та творці історії.
26 квітня, ми схиляємо голови в пам'ять про тих, хто з самого початку і до кінця стояли на варті нашого життя. Під час мітингу до присутніх звернулись Володимир Зінчук, селищний голова та Ігор Замма, голова районної ради. Вони висловили щиру дяку за героїзм та мужність, побажали міцного здоров'я, невичерпної енергії, та сімейного добробуту.
Сьогодні, не було пишного концерту, але захід змусив кожного згадати та пропустити через себе біль, яку оберігає Чорнобиль. Для нас він ніколи не стане минулим. Ще довго Україну в світі знатимуть як країну, в якій сталася жахлива техногенна катастрофа, яка торкнулася сотень тисяч українців - ліквідаторів, переселенців, дітей та дорослих.
Панахиду по загиблим та померлим в наслідок аварії на Чорнобильської АЕС провів – ієрей Микола Гнатюк також хвилиною мовчання вшанували всіх учасників ліквідації, і наших земляків Сергія Завадського, Максима Сопота, Сергія Порхуна, Івана Каневського, Кравченка Олексія, Дерманську Галину, Павла Бездольного, які пожертвували власним життям заради відродження опаленої радіацією квітучої, родючої української землі.
Закінчився мітинг покладанням квітів до пам’ятного знаку Жертвам Чорнобильської катастрофи
