1941рік…Квіти пам'яті, які мають жити вічно...2019рік
22 червня 1941 року страшне слово «війна» увірвалося в життя людей. Затамувавши подих, слухали вони урядове повідомлення про напад фашистської Німеччини, і не вірили, що це насправді.
Сто дев’яносто дивізій Німеччини та її союзників розгорнули бойові дії вздовж західного кордону колишнього Радянського Союзу – від Баренцевого до Чорного моря. Вже о четвертій годині ранку німецька авіація скидала бомби на Київ та інші міста України. Наші війська чинили героїчний опір. Мужньо тримали оборону захисники Брестської фортеці, Києва, Одеси, Севастополя, та інших міст, воїни військових округів.
Наш рідний Каланчак, теж став військовим «іподромом» для загарбників. Понівечені долі, знищені будинки та спалена земля, ось що залишили вони після себе. ..
Час плине швидко, рани поступово затягуються і з кожним роком невблаганно стає все менше і менше тих, хто зі зброєю в руках захищав тоді нашу країну.. Та всі, хто здобував Перемогу, навічно залишаться у вдячній пам’яті нащадків, а спомин про них передаватиметься з покоління в покоління.
Нажаль сьогодні в Україні знову війна. Нащадки сміливих воїнів знову боронять рідну землю від ворога, стоять на захисті суверенітету та територіальної цілісності України. Тепер, як ніколи раніше, потерпаючи від кривавої військової агресії на сході країни, ми добре усвідомлюємо ціну миру та свободи.
На знак вшанування пам’яті всіх борців, які загинули в час воєнного лихоліття визволяючи рідну землю від окупантів, працівники органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади та мешканці Каланчака поклали квіти до меморіалу загиблим воїнам (мікрорайон Преображенський) та до пам’ятного знаку учасникам антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей.
Голова районної організації «Організація ветеранів України», Надія Дмитрівна Куюн, звернувшись до присутніх зауважила: «В День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні ми згадуємо усіх тих, хто впав на полі брані, хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Вітчизна була вільною від будь-якого завойовника. І наш святий обов’язок сьогодні – зберегти мир, спокій і злагоду у суспільстві задля світлої пам’яті тих, хто ціною свого життя йшов до Перемоги.»
