Тимофій Якович Левицький
Прізвище Т.Я.Левицького в районі відомо всім, всі знають і пишаються подвигом нашого відважного земляка.
Тимофій Якович Левицький народився 4 листопада 1913 року в с. Каланчак Херсонської області в простій селянській сім’ї. Тут пройшло його дитинство, закінчив школу, працював механізатором.
У 1940 році був призваний до лав Радянської Армії. На фронт попав з перших днів війни – з червня 1941 року.
Воював на Південному, Північно-кавказькому, на 3, 4 і 2-му Українських фронтах.
Подвиг здійснив 4 грудня 1944 року при форсуванні Дунаю. Це була надзвичайно смілива операція. Від її здійснення залежало виконання завдання поставленого перед 108 гвардійською Червонопрапорною ордена Суворова стрілецькою дивізією. Бійці, якими командував Т.Я.Левицький,забезпечили форсування Дунаю, собою прикрили переправу наших військ через річку.
Перевести першого надувного човна через Дунай до ворожого берега, таке завдання отримав 4 грудня 1944 року гвардії сержант 115 –го окремого гвардійського саперного батальйону 108-ої гвардійської стрілецької дивізії Тимофій Якович Левицький. За ним вирушать ще 5 таких човнів. Завдання групи – закріпитися на правому березі, вибити гітлерівців з першої траншеї.
До середини ріки пливли не помічені ворогом. Та ось зависли над рікою сліпучі ракети і весь західний берег Дунаю здійняв стрілянину з усіх видів зброї. Сержант Левицький наказав сильніше налягти на весла. У цю мить гумовий човен було пробито кулями. «Вогонь! По ворожому берегу!»- наказав сержант кулеметникам. Ні про яке маскування вже не могло бути й мови.
Човен повільно занурювався у воду і уповільнив хід, хоч бійці що сили налягли на весла. У цю мить гумовий човен було пробито кулями. «Вогонь! По ворожому берегу!» – наказав сержант кулеметникам. Ні про яке маскування вже не могло бути й мови.
Сержанта Левицького було поранено. Коли до західного берега залишалось якихось 30 – 40 метрів, він, перемагаючи біль, першим кинувся у воду і повів за собою бійців. Атака була на стільки нестримною, що фашисти змушені були відійти.
Першу вузьку смужечку правого берега було захоплено. Сержант Левицький швидко розставив вогневі точки, укріпив оборону плацдарму.
Противник не примусив на себе чекати: з трьох боків посунули сіро – зелені постаті.
Напружена тиша, напружене чекання обірвалося в ж мить, як тільки німці пішли в атаку. Кулеметний вогонь косив їхні ряди. Дружно вдарили бійці зі своїх автоматів. Зазнавши великих втрат, противник відступив.
Друга спроба знищили наш десант почалася з артилерійського обстрілу. Снаряди вибухали, здавалось, один біля одного, густо всіваючи осколками землю, та відважним десантникам добру службу служили ворожі окопи. Коли ж гітлерівці знову посунули в атаку, їх зустрів нищівний вогонь.
Кілька атак відбили того дня десантники сержанта Левицького, забезпечивши переправу нашим військам через Дунай біля угорської столиці – Будапешту.
У нагородному листку говориться, що успішно проведена операція – результат умілого командування, хоробрості і стійкості особисто командира десантної групи сержанта Т.Я.Левицького.
За виявлені героїзм і відвагу при форсуванні Дунаю сержанту Т.Я.Левицькому Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Проте наш славний земляк – відважний воїн не зміг прикріпити до грудей Золоту Зірку Героя. Він загинув у боях за Будапешт 9 березня 1945 року. Похований у румунському селі Сельгаздхоз.
Односельчани пам’ятають і високо цінують подвиг Героя – земляка.
Ім’ям Т.Я.Левицького названа одна з вулиць в нашому селищі Каланчак на малій батьківщині Героя та встановлено на ній пам’ятний знак, урочисте відкриття пам’ятника відбулося 9 травня 1969 року
Кожного дня земляки, йдучи по ній на роботу, в школу чи в особистих справах, згадують сміливого солдата, відважну людину, який, ризикуючи самим дорогим на світі – особистим життям, здійснив подвиг, став Героєм та прославив наш Таврійський край.
В краєзнавчому секторі центральної районної бібліотеки бережно зберігаються статті, книжки, матеріали та документи про нашого Героя – Тимофія Яковича Левицького, є фото та цікаві спогади минулих років, є спогади про забутню зустріч в бібліотеці юних користувачів з дружиною Героя – Левицькою Євгенією Єлісеївною.
В нашому селищі Каланчак біля Партизанського будинку культури встановлено бюст Т.Я.Левицького, до якого в свята і будні, в урочисті хвилини життя з найкращими квітами поспішають земляки до пам’ятника нашого Героя …
