Атамань...
Перша письмова згадка про теперішню Олександрівку належить до 1820 року. За старим адміністративно-територіальним поділом Олександрівка належала до Першокостянтинівської волості Дніпровського повіту Таврійської губернії.
Немає остаточної думки щодо походження попередніх назв села. Найбільш поширена версія щодо походження першої назви - Атамань - стосується турецького отамана, який колись проживав на цих землях.
Назву Другоолександрівка (до 1969 року) село отримало на честь імператора Олександра ІІ.
У 1905 році в селі була організована початкова трикласна школа, яка знаходилася у звичайній невеличкій землянці з маленькими вікнами. У 1911 році цю "шкільну споруду" змінило вже типове народне училище, яке мало 4 класи. У 50-х роках ХХ ст. школа стала 7-річною.
У 1925 році в селі засновано товариство спільного обробітку землі "Щастя в праці".
У 1930 році на території села виникли колгоспи: "Червоний Перекоп", "Нове життя", колгосп імені Ворошилова. Згодом всі вони об'єдналися в один - "Червоний Перекоп".
13 вересня 1941 року село було окуповане німецькими військами. Звільнили населений пункт 3 листопада 1943 року.
Після укрупнення у 1954 році з колгоспом "Заповіт Ілліча" на території населеного пункту була третя бригада цього колгоспу.
У 1960 році внаслідок об'єднання виникає колгосп "Шлях до комунізму", який у 1964 році був реорганізований в радгосп "Рисовод", поскільки після будівництва Північно-Кримського каналу була створена чекова система для вирощування рису.
Джерело: Літопис населених пунктів Херсонщини [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://krai.lib.kherson.ua/litopis.htm
