Степовими стежками...
Новоолександрівка. У 1834 році був оформлений акт купівлі
2307 десятин землі московською полковницею Олександрою Бугайською. 1835 року Бугайська перевела сюди своїх кріпаків. Село землевласниця назвала своїм ім'ям. Однак неподалік уже були Мала Олександрівка поміщика Івана Чумакова та Велика Олександрівка штабс-капітана Олександра Янченка, тому село почало іменуватися Новоолександрівкою, а ще, неофіційно, Бугайовкою. 1861 року Новоолександрівка на короткий час стала волосним центром.
11 вересня 1941 року село було окуповане німецькими військами. Звільнили населений пункт 2 листопада 1943 року.
Олексіївка (стара назва - Чурюм - в перекладі з тюркської означає "гниле болото" чи "тупик").
Село було засноване у 1861 році переселенцями з Бессарабії. В 30-х роках ХХ століття Чурюм був перейменований на Олексіївку. Новостворений колгосп на території населеного пункту отримав назву "Червоний селянин".
13 вересня 1941 року село було окуповане німецькими військами. Звільнили населений пункт 2 листопада 1943 року.
Привілля (колишня назва — Домузла).
До революції 1917 року землі сучасного села належали поміщиці Софії Фальц-Фейн.
Перші жителі прибули сюди із села Каланчак.
В 1924-1928 рр.була збудована школа.
12 вересня 1941 року село було окуповане німецькими військами. Звільнили населений пункт 2 листопада 1943 року.
У 1971 році село отримало свою сучасну назву - Привілля.
Новопавлівка – заснована в 1830 році переселенцями з Полтавської губернії. Село складалося з хуторів Семихатки (проіснував до 70-х років 20 ст.) Батраки, Леоненки, Доброскоки, Морозівка, Гадили, Григорівка – центральний
хутір, Колодії, Кулиди, Шахови.
З 11 вересня 1941 року по 2 листопада 1943 року село знаходилося під владою німецьких окупантів.
У післявоєнні роки населення Новопавлівки зростало за рахунок двох хвиль еміграції. Перша велика хвиля переселення відбулась в 1950 році. Близько 20 сімей були переселені в Новопавлівку з Рівненської області. Друга хвиля відбулася у 70-ті роки.
Новокиївка заснована в 1869 році селянами-переселенцями з Київської губернії.
11 вересня 1941 року село було окуповане німцями. Звільнили населений пункт 2 листопада 1943 року.
Гаврилівка Друга (до 1947 року - Керменчук).
Керменчук заснували 1908 року вихідці з села Чалбасів (нині Виноградове Олешківського (Цюрупинського) району), потомки козаків-турбаївців, засланих в степи в часи кріпацтва за повстання проти свого пана Базилевського.
12 вересня 1941 року село було окуповане німецькими військами. Звільнили населений пункт 2 листопада 1943 року.
Джерело: Літопис населених пунктів Херсонщини [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://krai.lib.kherson.ua/litopis.htm
