30 серпня – Міжнародний день жертв насильницьких зникнень
Арешти, затримання та викрадення – все це вважають найпоширенішими видами насильницьких зникнень людей. Щороку їх кількість невпинно зростає у всьому світі. Ще у 2010 році Генеральна асамблея ООН висловила у своїй резолюції серйозну стурбованість щодо негативної тенденції зникнення безвісти осіб та оголосила 30 серпня Міжнародним днем жертв насильницьких зникнень, аби весь світ розпочав боротьбу.
У нашій державі, на жаль, це ганебне явище ще більше активізувалося з початком російської військової агресії на Сході України та окупації Криму.
Проблемою насильницьких зникнень в усьому світі опікується Міжнародний Комітет Червоного Хреста.
Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» передбачено створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі – Комісія), яка є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України та основним завданням якої є з’ясування долі та місця перебування осіб, зокрема, які зникли:
- під час участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
- під час постійного проживання або тимчасового перебування в районі проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
- під час постійного проживання або тимчасового перебування на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях;
- під час збройного конфлікту чи воєнних дій на території України;
- під час масових заворушень всередині держави;
- у зв’язку з надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру або іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей.
Як діяти у випадках пошуків зниклих людей
Заява про розшук особи, зниклої безвісти за зазначених вище обставин, подається до відповідного територіального органу Національної поліції України родичем такої особи, представником військового формування, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, об’єднанням громадян або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення, а також Комісією, якщо зазначені особи звернулися до неї з повідомленням про зникнення особи.
У заяві про розшук особи, зниклої безвісти, зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи.
На підставі інформації, отриманої від Національної поліції України, Комісія надає висновок про місцеперебування особи, зниклої безвісти, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місце поховання чи місцезнаходження останків такої особи та не пізніше ніж у триденний строк з дня затвердження висновку направляє його заявнику.
Не втрачайте надію ті, хто чекає, і ті, кого чекають.
