Наративи масового ураження: як пропагандисти малюють потрібну їм картину світу

Дата: 03.01.2023 09:12

Кількість переглядів: 81

Росія десятиліттями готувала ґрунт для вторгнення в Україну, вкладаючи мільйони у пропаганду. Загарбники продукували тисячі вигадок про нашу країну: мовляв, це – штучна держава, де утискають російськомовних, а вулицями ходять нацисти. Але пропаганда містить не лише брехливі повідомлення, а ще й маніпулює нашими знаннями, тому інколи розпізнати її зовсім непросто. Спробуймо в цьому розібратися. 

Для маніпуляцій нашими знаннями пропагандисти застосовують дезінформаційні наративи. Якщо слово «наратив» є нейтральним за значенням – це спосіб пояснення або розуміння подій, то дезінформаційний наратив має чітку мету – формування в аудиторії хибних думок або уявлень. 

ЧОМУ ЛЮДИ ВІРЯТЬ У ДЕЗІНФОРМАЦІЙНІ НАРАТИВИ? 

Світ складний і сповнений невизначеності. Щодня в нашій голові виникають тисячі думок, ми ухвалюємо цілу низку рішень. Природно, що мозок прагне заощадити час, тому намагається шукати прості рішення. Найчастіше дезінформаційні наративи – це прості відповіді на складні питання, що роблять світ зрозумілим і передбачуваним. Якщо ж до фактів додати вигадок, то можна вибудувати цілий уявний світ. Це й зробила Росія зі своїм населенням.

ЩО МОЖЕ БУТИ У СКЛАДІ ДЕЗІНФОРМАЦІЙНОГО НАРАТИВУ:

• неправдиві новини, 

• частково правдиві новини, 

• спекулятивні оцінки, 

• правдиві факти з маніпулятивними висновками, 

• правдиві факти, поміщені у маніпулятивний контекст, 

• замовчування важливих фактів.

Таким чином, пропагандисти змішують факти з вигадкою, замовчують важливі факти (які б суперечили наративу), натомість додають власні судження. Головне – зробити своє пояснення подій переконливішим і важчим для спростування. 

Розглянемо приклад.

 НА КОГО РОЗРАХОВАНІ ДЕЗІНФОРМАЦІЙНІ НАРАТИВИ? 

Під час війни країна-агресорка спрямовує свої повідомлення на різні аудиторії, тому ці повідомлення будуть різними відповідно до тієї мети, якої хочуть досягти пропагандисти. 

У результаті такої інформаційної атаки аудиторія починає вірити у важливість саме того наративу, який найактивніше просувають навколо.

ЯКІ ДЕЗІНФОРМАЦІЙНІ НАРАТИВИ РОСІЯ СПРЯМОВУЄ НА УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО? 

1.   «ВОРОГ НЕПЕРЕМОЖНИЙ ТА ДОСЯГАЄ СВОЄЇ МЕТИ»

Найбільше меседжів дезінформації націлені на особистість: її економічну й фізичну безпеку, можливість планувати майбутнє. 

Мета: змусити якнайбільше людей почуватися тривожно, розхитати суспільство і кожного окремо на особистому рівні, щоби люди врешті погодилися на мир на умовах агресора. 

Цей наратив просувають за допомогою повідомлень, які провокують страх і паніку, наприклад:

• «Сьогодні вночі буде ракетний обстріл, ховайтеся у підвал»; 

• «Багато поранених, потрібна кров!»; 

• «Інші держави готуються підтримати агресора, ось-ось буде напад»; 

• «Завтра не працюватимуть банки, терміново знімайте гроші»; «Скоро ніде не буде електрики».

Повідомлення про авіаудари, які мають от-от відбутися, регулярно поширюють у месенджерах. Найчастіше в них не вказано дату, але є багато знаків оклику, закликів поширювати інформацію або покликання на сумнівні ресурси. Насправді про ймовірність авіаударів сигналізує повітряна тривога. За схожою схемою поширюють дописи про «хімічні атаки», відключення електрики тощо.

2. «НЕВДЯЧНІ ВПО ТА МЕРКАНТИЛЬНА СТОРОНА, ЩО ЇХ ПРИЙМАЄ» 

Мета: підірвати довіру між переселенцями і стороною, що приймає, поглибити мовні та культурні протиріччя між різними регіонами України. 

МЕСЕДЖІ:

• «переселенці невдячні й погано поводяться»; 

• «переселенці зі сходу України кликали Путіна, тому почалася війна»; 

• «приймаюча сторона вимагає величезних грошей за оренду житла»; 

• «переселенці не поважають культуру і звичаї приймаючої сторони та навпаки»; 

• «переселенці говорять російською, отже підтримують Росію»; 

• «приймаюча сторона змушує переселенців говорити українською мовою, незважаючи на їхній стрес».

3. «УКРАЇНСЬКА ВЛАДА ТА ВІЙСЬКОВЕ КОМАНДУВАННЯ НЕКОМПЕТЕНТНЕ ТА НЕДІЄЗДАТНЕ» 

Мета: підірвати легітимність влади й командування у країні, що воює. Якщо країна не має влади, вона не здатна чинити спротив і впадає в хаос. 

МЕСЕДЖІ:

• «Президент України Володимир Зеленський насправді перебуває за кордоном»; 

• «Україна "здає" Донбас/Південь»; 

• «протиріччя між головнокомандувачем та президентом країни»; 

• «у тому, що Україна зараз воює, винна українська влада»; 

• «українська влада – пішаки в руках США та Заходу»; 

• «не варто гинути на фронті заради Зеленського і його сім'ї».

4. «УКРАЇНСЬКА АРМІЯ НЕБОЄЗДАТНА ТА НЕСЕ ШАЛЕНІ ВТРАТИ» 

Мета: посіяти страх, деморалізувати, зламати волю до спротиву в самій армії і серед цивільних. У результаті – дістати від України поступки на умовах Кремля. 

МЕСЕДЖІ: 

• «ЗСУ несуть величезні втрати й вимушені складати зброю»; 

• «командування – некомпетентне, відправляє на фронт не підготовлених бійців»; 

• «українців ловлять на вулицях і мобілізують в армію»; 

• «армія атакує мирне населення на окупованих територіях»; 

• «у ЗСУ низький моральний дух»; 

• «військовозобов'язані чоловіки масово тікають за кордон».

Меседж про низький моральний дух у лавах ЗСУ використали пропагандисти у своїх інформаційно-психологічні операціях, публікуючи відеозвернення від солдатів, які висловлюють скарги на командування. Насправді такі звернення записали загалом 300 бійців, або менш ніж 0,5% від усіх солдатів ЗСУ, порахувало Громадське. Але їх переглянули мільйони користувачів соцмереж, на яких і був розрахований цей наратив.

Меседж про «полювання на призовників» поширює група скоординованих телеграм-каналів. Вони створені за однією схемою практично у всіх областях України, мають схожі логотипи і поширюють вигідний Росії меседж «від служби в армії треба тікати». В описі каналів вказано, що метою їхнього створення є «превенція нецільового вручення повісток», що вписано в меседж про «незаконність» та «несправедливість» мобілізації. Інформацію, яку поширюють, адміністратори каналів не перевіряють.

5. «УКРАЇНСЬКІ ВОЛОНТЕРИ – ШАХРАЇ» 

Волонтерів звинувачують у торгівлі гуманітарною допомогою, шахрайстві, крадіжках тощо. 

Мета: підірвати довіру до волонтерів, аби люди перестали допомагати армії.

Якщо ж ви маєте сумніви щодо роботи певних волонтерів, то дотримуйтесь таких порад:

Перевіряйте дані волонтерів. Погугліть номер телефону, або ж скористайтесь додатком «Ти Хто», який можна завантажити на телефон.

Перегляньте їхні соцмережі. Попросіть співрозмовника надіслати посилання на свої сторінки, перегляньте, коли вони були створені, чи активні. 

Переказуйте гроші на офіційні рахунки організацій. Знайдіть організацію за кодом ЄДРПОУ, подивіться соцмережі та соцмережі керівника. Перевірте, чи звітує організація про свою діяльність і витрачені кошти. 

Попросіть надати документи. Якщо людина справді потребує допомоги, вона може це підтвердити.

6. «ЗАХІД ВТОМИВСЯ ВІД УКРАЇНИ» (ПАДІННЯ ПІДТРИМКИ УКРАЇНИ З БОКУ ЗАХОДУ) 

Мета: посварити Україну з західними партнерами, посіяти недовіру до них. 

МЕСЕДЖІ: 

• «Захід послаблює санкції проти Росії»; 

• «Захід хоче розділити Україну між сусідніми країнами: Польщею, Румунією тощо»; 

• «Захід прагне домовитися з Росією за нашою спиною»; 

• «Захід робить спроби вмовити Україну піти на поступки Росії». 

Головна мета дезінформаційних наративів у країні-об’єкті агресії під час війни – посіяти зневіру, паніку, послабити волю до оборони, розколоти суспільство зсередини, знищити довіру в громаді та між окремими людьми. Ми, дійсно, різні, й наші погляди можуть не збігатися, але ми маємо спільну справу – дати відсіч окупанту.
 

ЯК ЗАХИСТИТИСЯ ВІД ДЕЗІНФОРМАЦІЙНИХ НАРАТИВІВ?
 

• Ставте під сумнів те, що ви бачите та чуєте в медіа, зокрема в соціальних мережах, від інших людей.
   
• Звертайте увагу на сенси, закладені в повідомленні.
   
• Перевіряйте експертність людини, яка дає роз’яснення щодо ситуації в Україні, світі або на фронті.
   
• Дізнавайтесь про новини з офіційних джерел та якісних видань.
   
• Визначайте, які емоції у вас викликає той чи інший допис. Якщо виникає бажання терміново його поширити, це може бути ознакою маніпуляції.
   
• Не реагуйте на дезінформаційні повідомлення в мережі, краще поскаржтеся на сторінку. Негативні реакції та коментарі допомагають алгоритмам робити такі повідомлення популярними.
   
• Займайтеся самоосвітою. Чим більше ви знаєте про події, країни тощо, тим складніше вами маніпулювати.

  ---

За матеріалами міжнародної організації IREX (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів) в межах проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» за підтримки Посольств Великої Британії та Сполучених Штатів Америки

З сайту Херсонської ОДА

« повернутися