A A A K K K
для людей із порушенням зору
КАЛАНЧАЦЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА
Херсонська область

ДОВІРЯТИ VS ПЕРЕВІРЯТИ: Як визначити, що інформація достовірна?

Дата: 08.02.2023 09:16
Кількість переглядів: 58

Вiд лютого 2022 року українцi живуть у режимi «non-stop новин». Щоденно гiгабайти iнформацiї, якi допомагають рятувати життя, розумiти, що вiдбувається навколо, - з одного боку, а з iншого - доводять до панiки та погiршують i без того хиткий емоцiйний стан. Як зорiєнтуватися i визначити, якiй iнформацiї можна довiряти, а яку до уваги брати не варто?

ЗВIДКИ YKPAЇHЦI ДIЗНАЮТЬСЯ НОВИНИ?

За результатами дослiдження KMIC (липень 2022 року) на замовлення громадянської мережi «ОПОРА», найпопулярнiшим джерелом iнформацiї· є соцiальнi мережi - ними для отримання новин користуються 76,6% українцiв. На другому мiсцi опинилося телебачення з 66,7% голосiв, на третьому - iнтернет (не включаючи соцiальнi мережi) - 61,2% користувачiв. Радiо наразi слухають близько 28,4% громадян України, а друкованi ЗМI читають лише 15,7% опитаних.

Телеграм став основною соцiальною мережею для споживання новин серед українцiв. Але попри його зручнiсть у використаннi, вiн несе й певнi загрози для користувачiв.

 

У ЧОМУ НЕБЕЗПЕКА НОВИН У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ?

Засновник соціальної мережі «Телеграм», росіянин Павло Дуров, закликав авторів i засновників телеграм-каналів дотримуватися правил цієї мережі, не поширювати спаму, шахрайської інформації, закликів до насилля та порнографії. Проте через розмитість самих правил, а також незрозумілi процедури блокування каналів, довести факти порушень i притягнути до відповідальності дуже важко. Наслідком стала мiгpaція проросійських та російських пропагандистів до телеграму, де набагато легше поширювати неправдиву інформацю, ніж у Tвітepi, Фейсбуці або Ютубі, у яких діють cyворіші обмеження щодо публікації контенту.

Звісно, окрім каналів, які поширюють маніпуляції та фейки, в телеграмі зареєстровані також канали представників офіційних органів влади в Українi, посадових oci6, Збройних Сил, медіа, які дотримуються журналістських стандартів тощо. Проте результати опитування KMIC показали, що лише 39% респондентів, які користуються соціальними мережами, підписані на офіційні сторінки / канали органів, посадових осіб тощо.

Державні та недержавні, українські й закордонні ініціативи неодноразово звертали увагу на телеграм-канали, які поширюють російську пропаганду. Так, Центр стратегичних комунікацій та інформаційної безпеки при Miністерстві культури та інформаційної політики оприлюднив перелік зі 100 російських телеграм-каналів, які мімікрують під українські.

Ресурс «Детектор медіа», спираючись на вже відомі дані про проросійські телеграм-канали, дослідив i розширив перелік проросійських i окупаційних телеграм-каналів, які поширюють кремлівську дезінформацію та маніпуляції серед українців. Аналітики нарахували понад 300 таких каналів.

Отже, щоб убезпечити себе від дезінформації, перед тим як підписатися на якийсь канал у Телеrpaмi, варто ретельно проаналізувати, що вам про нього відомо. Чи не належить він до перелїку проросійських чи окупаційних? Чи можете ви перевірити, хто його заснував та наповнює новинами?

 

ЧОМУ ВАРТО ПЕРЕВІРЯТИ ПЕРШОДЖЕРЕЛО?

У зв'язку з обстрілами цивільної інфраструктури України російською армією, ми шукаємо джерело інформації, яке попередить про черговий обстріл якнайшвидше. Дуже часто це призводить до нехтування правилами перевірки інформації. Як наслідок - поширення недостовірної, маніпулятивної інформації.

Важливим питанням, яке спонукатиме нас до перевірки інформації, є експерти, які коментують або пояснюють ситуацію. Звертатися до експертної думки - це абсолютно нормальна практика, адже ми не можемо бути компетентними в ycix сферах одночасно. Але водночас цим можуть скористатися дезінформатори та пропагандисти.

Тому важливо перевірити отриману інформацію та дізнатися більше про людину, що її коментує, пояснює. Також потрібно пам'ятати, що знання та ycпix в одній сфері не означають, що ця людина автоматично перетворюється на експерта в ycix галузях.

Проте часто ситуація з експертами є ще складнішою. У медіа та соціальних мережах часто цитують західних експертів з економіки, військової та політичної аналітики, енергетики тощо, які поширюють російські дезінформаційні наративи.

Центр протидії дезінформації при РНБО України повідомляє, що у мережу закордонного мовлення Росія залучила понад 100 журналістів, економістів, аналітиків, які активно поширюють антиукраїнську дезінформацію.

 

У таких випадках не достатньо перевірити освіту та досвід роботи експерта. Потрібно поцікавитися, які теми i як вони коментували, щоб зрозуміти, яку позицію вони просувають.

ЯК ВИЗНАЧИТИ, ЩО ІНФОРМАЦІЯ Є ДОСТОВІРНОЮ?

Поставте до новини/повідомлення низку запитань, відповіді на які допоможуть зрозуміти, чи варто довіряти тому, що ви читаєте, слухаєте або дивитеся.

1. Де опублікована інформація? Ви прочитали новину в якісному медіа, яке дотримується журналістських стандартів, чи в анонімному телеграм-каналі? Завжди варто звертати увагу на ресурс, з якого ви берете інформацію. Якщо ви не знаєте, хто його власник, хто автор повідомлення, хто фінансує публікацію, а іншими словами - зацікавлених oci6, то новині довіряти не варто.

2.  Чи наявні в публікації відповіді на запитання «Хто? Що? Де? Коли?» Якщо ви побачили відповідь лише на одне чи два запитання, інформація є неповною i має викликати сумніви щодо її достовірності.

3. Чи посилаються в новині на джерела інформації i на які саме? Якщо посилання відсутнi та ви не можете перевірити першоджерело, це ознака, що інформація може бути недостовірною. «Британські вчені», «брат маминої подруги» або інші подібнi узагальнення можуть бути ознакою неякісної або маніпулятивної інформації.

4. Хто виступає експертом, надає поради й коментарі? Чи має експерт/-ка відповідну профільну ocвіту, щоб коментувати ті чи іншi події? Який у нього/неї досвід роботи? Дізнайтеся, чи не є людина т. зв. «універсальним експертом/-кою», який/яка коментує абсолютно piзнi теми - від кількості цьогорічного врожаю пшениці до поточної міжнародної ситуації.

5. Чи наявна в новині емоційна лексика, оціночні судження? Спробуйте проаналізувати, з чого саме складається текст. Перед вами факти чи чиєсь ставлення до них, інтерпретація подій? Якщо друге, то повідомлення є суб’єктивним, варто брати це до уваги під час ухвалення рішень.

 

За матеріалами міжнародної організації IREX (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів) в межах проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» за підтримки Посольств Великої Британії та Сполучених Штатів Америки у партнерстві з Міністерством освіти i науки України, Міністерством культури та інформаційної політики України та Академією української преси.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь