18 травня - День памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу
Знищити кожного, хто хоч трохи інший. Стерти будь-які прояви національної ідентичності. Зробити всіх одним безликим «совєцким человєком».
І в цій політиці радянський союз не гребував жодними методами, аж до фізичного знищення цілих народів. Червоний терор не шукав привід для репресій. Він вигадував його.
Підтвердження цьому - геноцид кримськотатарського народу.
18 травня 1944 року розпочалася депортація кримських татар. Підставою стало звинувачення у ніби-то співпраці з нацистами.
Близько 200 тисяч кримців вивезли просто у вантажних вагонах. Люди помирали в дорозі від спраги та хвороб. Тих, хто вижив, розміщували в спецпоселеннях за колючим дротом і з воєнізованою охороною. Мирне переселення виглядає саме так? Невже?
А потім були 20 років приховування цього злочину. І заборона повертатися на рідну землю аж до краху радянської імперії.
2014-го чобіт окупанта ступив на кримський півострів. І кримськотатарський народ змушений був залишити домівки. Адже знову утиски, приниження, намагання стерти пам’ять і етнічну самобутність, фізичне знищення.
Сьогодні ми згадуємо ті страшні події. Сьогодні ми у жалобі разом з усіма кримцями. Це наш спільний біль. Сьогодні ми чекаємо не просто звільнення наших територій, а й відродження справедливості та історичної пам’яті, повернення права бути собою на українській землі!