Україна продовжує роботу з пошуку зниклих безвісти та фіксації злочинів, вчинених росією
В межах засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні було ініційовано застосування Московського механізму, спрямованого на дослідження ситуації з утриманням росією українських військовополонених, а також злочинів, пов’язаних з порушенням положень Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими. Це вже п’ятий візит делегації ОБСЄ до України в межах моніторингу дотримання прав українських полонених. До складу делегації ОБСЄ увійшли експерти, призначені в рамках Московського механізму: Вероніка Бєлкова та Ерве Асенсіо.
Тема військовополонених, зниклих безвісти та злочинів, пов’язаних із порушенням положень Женевських конвенцій, залишається однією з найболючіших для українського суспільства. Основними завданнями діяльності Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артура Добросердова є координація та організація роботи на всіх рівнях, пов’язаних із пошуком і обліком таких осіб.
У межах заходу, присвяченого темі військовополонених, зниклих безвісти та злочинам, пов’язаним із порушенням положень Женевської конвенції, Уповноважений МВС наголосив на відповідальності держави перед полоненими та їхніми родинами. Основним завданням у цій сфері залишається повернення кожного громадянина додому, підтримка його близьких та забезпечення реалізації всіх гарантованих прав.
“Одним із ключових напрямів роботи є забезпечення належного функціонування Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а наша спільна мета — повернути кожного громадянина додому, враховуючи, що військовополонені зберігають статус зниклих безвісти до моменту повернення”, - наголосив Уповноважений.
В Управлінні з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріаті Уповноваженого) — підрозділі МВС, що забезпечує діяльність Уповноваженого, активно впроваджуються сучасні технології. Зокрема, застосовуються OSINT-методи — моніторинг соціальних мереж та відкритих інтернет-ресурсів. Завдяки цьому регулярно ідентифікуються особи, захоплені у полон, а зібрана інформація передається компетентним органам для перевірки та офіційного підтвердження.
Станом на сьогодні, указаними методами підтверджено перебування у полоні 2 577 військовослужбовців. Водночас, дані щодо 680 осіб, серед яких 91 цивільна людина, ще не підтверджені Міжнародним комітетом Червоного Хреста.
Також зафіксовані й трагічні випадки, коли особи, ідентифіковані завдяки OSINT як полонені, згодом були знайдені серед загиблих. За словами Уповноваженого, таких випадків налічується вісім. Щодо шести з них МКЧХ так і не підтвердив інформацію про перебування у полоні.
“Ці факти свідчать про грубі порушення норм міжнародного гуманітарного права. Вся зібрана інформація передається до Офісу Генерального прокурора та Служби безпеки України для правової оцінки та реагування”, - констатував Артур Добросердов.
Щодо комунікації з громадянами
З жовтня 2023 року працює гаряча лінія Уповноваженого 16-98, куди щодня надходять десятки звернень. У 12 областях України функціонують регіональні представництва, де проводяться особисті та групові прийоми громадян.
У місті Києві щотижнево проводиться прийом громадян за участю представників профільних державних органів.
Додатково впроваджено електронну систему подачі анкет від родин зниклих безвісти. Ці дані автоматично інтегруються в Єдиний реєстр і використовуються всіма органами, задіяними у процесі розшуку.
Налагоджено міжвідомчу взаємодію з усіма органами, які залучені до цього процесу — Національною поліцією, Службою безпеки України, прокуратурою, Міністерством оборони, Міністерством юстиції, Міністерством охорони здоров’я, Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими та іншими установами.
Важливим напрямом є участь у міжнародних проєктах разом із Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти (МКЗБ) та Міжнародним Комітетом Червоного Хреста (МКЧХ).
Крім того, розробляються законодавчі зміни, аналітичні матеріали та рекомендації для органів влади.
“Уся наша робота координується у тісній співпраці з усіма дотичними органами, а також із міжнародними партнерами та правозахисними організаціями. Спільно ми працюємо над тим, щоб не залишити без уваги жодну родину”, – зазначив Артур Добросердов.
Окремим блоком роботи є координація процесів ідентифікації тіл та взаємодія із судово-медичними й експертними центрами, які проводять молекулярно-генетичні експертизи. Також триває інформаційна та роз’яснювальна робота для родин зниклих.
Наприкінці вересня незалежні експерти місії ОБСЄ, на основі даних, зібраних від представників органів влади, відомств і служб, дотичних до цієї тематики, підготують та оприлюднять звіт на міжнародному рівні. За словами експерта Вероніки Бєлкової, у документі будуть відображені факти та обставини, що стосуються порушення росією зобов’язань перед ОБСЄ, зловживань і порушень прав людини, воєнних злочинів та інших порушень норм міжнародного гуманітарного права.
