Школа - наш другий дім! І скільки б років не минуло, вона завжди кличе нас у свої обійми. Відкриває двері кожному хто хоче згадати дитинство та юність. Вона так багато приховує в свої стінах таємниць, злетів, падіння, першого кохання, перший дитячих мрій і може все розповісти про своїх дітей. Колишніх і теперішніх.
Під час навчання в школі час тягнувся так довго. Здавалось ніби то ціла вічність у нас в запасі, тільки треба швидше вирости. А щойно двері школи залишились позаду, життя раптом набрало шаленого темпу. Вуз, робота, кохання, одруження, діти, робота, кар’єра – і не встигаєш помітити коли за вікном літо змінює весну, а на зміну осені при ходить зима. І ось ми, уже дорослі з першою сивиною на скронях, зустрічаємо когось з колишніх однокласників. Життя раптом зупиняється і ми ніби повертаємось назад у минуле, в ту прекрасну пору – коли вічність була у запасі.
Саме ця пора за традицією приходить зимового лютневого вечора коли ОЗ «Каланчацька ЗПЗСО№1» радо відкриває двері своїм випускникам. 02 лютого ми поринали в спогади, насолоджувались чудовою концертною програмою та трішки потрясли кісточками під час запальних танців. ..А директор школи Оксана Борисівна розповіла про зміни, які відбуваються в школі та гордо озвучила нову назву для нашої неньки - опорний заклад «Каланчацький заклад повної загальної середньої освіти №1».
Після урочистостей випускникам було запропоновано залишити кілька слів у книзі побажань, після чого миі розійшлися по класах, в яких колись навчались, зустрілись з класними керівниками, обмінювались спогадами та розповідали про досягнення. Ну і як завжди зробили купу фотокарток на пам'ять.
09:31 07.02.2019
